habilitate
To enable one to function in a given mannerTo enable one to function in a given manner; to make one capable of performing a given function or of conducting something; to make one fit to fulfill a given purpose or competent to act within a particular role.
Значення
значень: 5(перехідне)To enable one to function in a given manner; to make one capable of performing a given function or of conducting something; to make one fit to fulfill a given purpose or competent to act within a particular role.
(неперехідне)To qualify oneself, through a demonstration of ability, to function in a certain capacity or to act within a certain role.
In European institutions of higher education, to qualify as an instructor or professor, usually by defending a dissertation or similar project.
(США)To supply money to work a mine.
(застаріле, переносно, часто)To clothe.
- qualify for teaching at a university in Europe
- provide with clothes or put clothes on
Походження
Borrowed from Late Latin habilitātus, past participle of habilitāre (“to enable”).Borrowed from Late Latin habilitātus, past participle of habilitāre (“to enable”).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
habilitates, habilitating, habilitated, habilitated| Базова форма | habilitate · to habilitate |
|---|---|
| 3-я особа однини | habilitates |
| Дієприкметник теперішнього часу | habilitating |
| Минулий час | habilitated |
| Дієприкметник минулого часу | habilitated |
правильне · Урок
Синоніми
синонімів: 10Спільнокореневі
пов’язаних слів: 7Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу