Значення

значень: 3

  1. (рідковживане)To command.

  2. (рідковживане)To rule, govern.

  3. (рідковживане)To direct, motivate.

Походження

First attested in 1543, as an adjective, as a verb in 1598; borrowed from Latin imperātus,

First attested in 1543, as an adjective, as a verb in 1598; borrowed from Latin imperātus, perfect passive participle of imperō (“to command”), see -ate (verb-forming suffix) and -ate (adjective-forming suffix). Doublet of mpret.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

imperates, imperating, imperated, imperated
Базова формаimperate · to imperate
3-я особа одниниimperates
Дієприкметник теперішнього часуimperating
Минулий часimperated
Дієприкметник минулого часуimperated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyimperate
he, she, itimperates

Past simpleУрок

усі особиimperated

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave imperated
he, she, ithas imperated

Future simple (will)Урок

усі особиwill imperate

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
impelimpendimpenetrableimperativeC1imperceptibleC2
imperate — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto