inquisitor
in·qui·si·tor
inquisitor · inquisitors
Inquisitor, Befrager, Vernehmer, Ketzerrichter
A person who inquires, especially searchingly or ruthlesslyA person who inquires, especially searchingly or ruthlessly.
/ɪnˈkwɪzɪtəː/
Значення
значень: 2A person who inquires, especially searchingly or ruthlessly.
During the meeting, Jake turned into an inquisitor, firing questions at the presenter non-stop.
Inquisitor, Befrager, Vernehmer
(історичне)An official of the ecclesiastical court of the Inquisition.
Inquisitor, Ketzerrichter, Untersuchungsrichter
an official of the ecclesiastical court of the Inquisition
Переклади
мов: 6Deutsch
За значеннями 2
interrogator, questioner:
official of the Inquisition:
Походження
From Old French inquisiteur, from Latin inquīsītor.From Old French inquisiteur, from Latin inquīsītor.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: inquisitors| Однина | inquisitor |
|---|---|
| Множина | inquisitors |
правильне
Синоніми
синонімів: 1Близькі за значенням
- a questioner who is excessively harsh:interrogator
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 4Пов’язаніinquisitorial