intonate
To intone or recite, especially emphatically or in a chanting mannerTo intone or recite (words), especially emphatically or in a chanting manner.
Значення
значень: 4(застаріле, неперехідне, перехідне)To intone or recite (words), especially emphatically or in a chanting manner.
(застаріле, перехідне)To say or speak with a certain intonation.
(застаріле, перехідне)To intone or vocalize (musical notes); to sound the tones of the musical scale; to practise the sol-fa.
(застаріле)To thunder or to utter in a sonorous or thunderous voice.
- speak carefully, as with rising and falling pitch or in a particular tone
- recite with musical intonation; recite as a chant or a psalm
Походження
First attested in 1795; borrowed from Medieval Latin intonātus, perfect passive participleFirst attested in 1795; borrowed from Medieval Latin intonātus, perfect passive participle of intonō (“to vocalize, chant”) (see -ate (verb-forming suffix)), from in- (inchoative prefix) + tonus (“pitch, tone”) + -ō (verb-forming suffix); doublet of intone. Cognate with French entonner, Italian intonare.
First attested in 1631; borrowed from Latin intonātus, perfect passive participle of intonō (“to thunder forth”), see -ate (verb-forming suffix).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
intonates, intonating, intonated, intonatedСиноніми
синонімів: 3- speak carefully, as with rising and falling pitch or in a particular tone:intone
- recite with musical intonation; recite as a chant or a psalm:chantintonecantillate
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 2Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу