isolate

1. (перехідне)To set apart or cut off from others.

   isolieren, absondern, abdichten

   изоли́роватьizolírovatʹ, обособля́тьobosobljátʹ, обосо́битьobosóbitʹ

   відокре́млюватиvidokrémljuvaty, відокре́митиvidokrémyty, ізолюва́тиizoljuváty

   set apart from others

2. (перехідне)To place in quarantine or isolation.

   place or set apart

3. (перехідне)To separate a substance in pure form from a mixture.

   obtain in pure form

4. (перехідне)To insulate, or make free of external influence.

5. (перехідне)To separate a pure strain of bacteria etc. from a mixed culture.

6. (перехідне)To insulate an electrical component from a source of electricity.

7. (неперехідне)To self-isolate.

1. Tom felt very isolated.

   Том почувався ізольованим.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. I felt isolated.

   Я почувався одиноким.

   deIch fühlte mich allein.

   CC BY · Tatoeba · marshmallowcat · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. That incident was an isolated event.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. That incident wasn't an isolated event.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The village was isolated by the flood.

   deDas Dorf war durch die Überschwemmung isoliert.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок