Значення

значень: 1

  1. (рідкісне)To judge; to adjudicate.

Походження

First attested in c. 1577; borrowed from Latin iūdicātus, perfect passive participle of iū

First attested in c. 1577; borrowed from Latin iūdicātus, perfect passive participle of iūdicō (see -ate (verb-forming suffix)) and possibly partly a clipping of adjudicate. Doublet of judge.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

judicates, judicating, judicated, judicated
Базова формаjudicate · to judicate
3-я особа одниниjudicates
Дієприкметник теперішнього часуjudicating
Минулий часjudicated
Дієприкметник минулого часуjudicated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyjudicate
he, she, itjudicates

Past simpleУрок

усі особиjudicated

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave judicated
he, she, ithas judicated

Future simple (will)Урок

усі особиwill judicate

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
judgeB1judgmentB1judgmentaljudgyjudicialjudiciary
judicate — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto