Значення
значень: 2(перехідне)To tear, rip or wound.
раздиратьrazdiratʹ, рватьrvatʹ, ра́нитьránitʹ
cut or tear irregularly
(переносно, перехідне)To defeat thoroughly; to thrash.
Приклади
речень: 6Blood oozed from the lacerated face.
ruИз порезанного лица сочилась кровь. — odexed
Blood trickled from the lacerated face.
ruИз порезанного лица сочилась кровь. — odexed
If you don't wear protective clothing, the sharp leaves will lacerate your skin.
I'll seize you and lacerate you!
His face was lacerated.
Переклади
мов: 3Русский
За значеннями 1
To tear, rip or wound:
Походження
The verb is first attested in 1425, the adjective in 1514; inherited from Middle English lThe verb is first attested in 1425, the adjective in 1514; inherited from Middle English laceraten, borrowed from Latin lacerātus, perfect passive participle of lacerō, see -ate (verb-forming suffix) and -ate (adjective-forming suffix).
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
lacerates, lacerating, lacerated, laceratedСпільнокореневі
пов’язаних слів: 4Пов’язаніlaceration
Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу