Значення

значень: 2

  1. (книжне, перехідне)To chew (something); to masticate.

    chew (food); to bite and grind with the teeth

  2. (книжне, перехідне)To eat (something).

Походження

First attested in 1623; borrowed from Latin mandūcātus, perfect passive participle of to c

First attested in 1623; borrowed from Latin mandūcātus, perfect passive participle of to chew, see -ate (verb-forming suffix). Cognate with French manger.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

manducates, manducating, manducated, manducated
Базова формаmanducate · to manducate
3-я особа одниниmanducates
Дієприкметник теперішнього часуmanducating
Минулий часmanducated
Дієприкметник минулого часуmanducated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theymanducate
he, she, itmanducates

Past simpleУрок

усі особиmanducated

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave manducated
he, she, ithas manducated

Future simple (will)Урок

усі особиwill manducate

Синоніми

синонімів: 3
Близькі за значенням

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 4
Пов’язаніmanducationmanger
Похідніmanducatormanducatory

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
mandatorymandiblemandolinmanemaneuverC1manga
manducate — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto