minister

1. A person who is trained to preach, to perform religious ceremonies, and to afford pastoral care at a Protestant church.

   The minister said a prayer on behalf of the entire congregation.

   Pfarrer, Priester

   свяще́нникsvjaščénnik, исполни́тельispolnítelʹ

   свяще́никsvjaščényk

2. A person (either a layperson or an ordained clergy member) who is commissioned to perform some act on behalf of the Catholic Church.

   Dienstamtsträger, Dienstamtsträgerin

3. A politician who heads a ministry

   He was newly appointed to be Minister of the Interior.

   Minister, Ministerin

   мини́стрminístr

   міні́стрminístr, міні́стркаminístrka

4. In diplomacy, the rank of diplomat directly below ambassador.

   a diplomat representing one government to another; ranks below ambassador

5. A servant; a subordinate; an officer or assistant of inferior rank; hence, an agent, an instrument.

1. He is studying to be a minister.

   Він вчиться, щоб стати священником.

   ruОн учится, чтобы стать священником.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom is studying to be a minister.

   Том учиться на пастора.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom is a minister.

   Том — пастор.

   ruТом - священник.

   deTom ist Pfarrer.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. He was forced to resign as prime minister.

   Його примусили залишити посаду прем'єр-міністра.

   ruЕго вынудили оставить пост премьер-министра.

   deEr wurde gezwungen, als Ministerpräsident zurückzutreten.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The foreign minister attended the talks.

   ruМинистр иностранных дел принял участие в переговорах.

   deDen Gesprächen wohnte der Außenminister bei.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне