іменник · злічуване / незлічуване · рідкісне

minion

min·ion

minion · minions

фаворит

верный слуга, шестёрка, приспешник, холуй

Ergebener, Lakai, Colonel, Untergebener

A loyal servant of another, usually a more powerful beingA loyal servant of another, usually a more powerful being.

ⓘ

/ˈmɪnjən/

» Ziri and his minions came by.

Значення

значень: 5

(злічуване, незлічуване)A loyal servant of another, usually a more powerful being.
The archvillain deployed his minions to simultaneously rob every bank in the city.
Ergebener, Untergebener, Lakai
ве́рный слуга́vérnyj slugá, шестёркаšestjórka, приспе́шникprispéšnik
фавори́тfavorýt
(злічуване, незлічуване)A sycophantic follower.
Günstling
холу́йxolúj
(незлічуване)The size of type between nonpareil and brevier, standardized as 7-point.
Kolonel, Colonel, Mignon
(злічуване, застаріле, незлічуване)A loved one; one highly esteemed and favoured.
(злічуване, застаріле, незлічуване)An ancient form of ordnance with a calibre of about three inches.

Ще визначення

a servile or fawning dependant

Приклади

речень: 16

Ziri and his minions came by.
CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Karl walked away with his minions.
CC BY · Tatoeba · Amastan · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
He is just a minion of the minister.
CC BY · Tatoeba · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Gunter and his minions bullied the old inmate.
CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Only my best friend would understand my love for minions.
CC BY · Tatoeba · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 9

Українська

За значеннями 1

loyal servant of another more powerful being:

Русский

За значеннями 2

loyal servant of another more powerful being:

sycophantic follower:

Deutsch

За значеннями 3

loyal servant of another more powerful being:

sycophantic follower:

7-point type:

Походження

First use appears c. 1490, from Middle French mignon (“lover, royal favourite, darling”),

First use appears c. 1490, from Middle French mignon (“lover, royal favourite, darling”), from Old French mignon (“dainty, pleasing, gentle, kind”), from Frankish *minnju (“love, friendship, affection, memory”), from Proto-Germanic *minjō (“affectionate thought, care”), from Proto-Indo-European *men- (“to think”). Doublet of mignon.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source