outface
outface · outfaces · outfaced · outfacing
To disconcert someone with an unblinking face-to-face confrontationTo disconcert someone with an unblinking face-to-face confrontation; to stare down; to withsay
Значення
значень: 2(перехідне)To disconcert someone with an unblinking face-to-face confrontation; to stare down; to withsay
(перехідне)To boldly confront a situation.
Ще визначення
- overcome or cause to waver or submit by (or as if by) staring
Форми
outfaces, outfacing, outfaced, outfacedСиноніми
синонімів: 2Близькі за значенням
- overcome or cause to waver or submit by (or as if by) staring:stare downoutstare
Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу