B2дієслово · перехідне · рідкісне

predicate

predicate · predicates · predicated · predicating

стверджувати, робити висновок, твердити, припускати

объявить, объявлять, провозгласить

erklären, verkünden, verkündigen

To announce, assert, or proclaim publiclyTo announce, assert, or proclaim publicly.

ⓘ

/ˈpɹɛdɪˌkeɪt/

» The sentence must have a predicate.

Значення

значень: 5

(перехідне)To announce, assert, or proclaim publicly.
твердитиtverdyty, стверджуватиstverdžuvaty
(перехідне)To assume or suppose; to infer.
припускатиprypuskaty, робити висновокrobyty vysnovok
(перехідне)To base (on); to assert on the grounds of.
базуватиbazuvaty, ґрунтуватиgruntuvaty
(перехідне)To make a term (or expression) the predicate of a statement.
make the (grammatical) predicate in a proposition
(перехідне)To assert or state as an attribute or quality of something.
1911, Encyclopedia Britannica, Conceptualism This quality becomes real as a mental concept when it is predicated of all the objects possessing it (“quod de pluribus natum est praedicari”).
твердитиtverdyty, стверджуватиstverdžuvaty
affirm or declare as an attribute or quality of

Приклади

речень: 11

The sentence must have a predicate.
CC BY · Tatoeba · Eldad · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
My advice is predicated on my experience.
CC BY · Tatoeba · rul · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Your analysis is predicated on faulty assumptions.
deDeine Analyse beruht auf fehlerhaften Annahmen.
CC BY · Tatoeba · ddnktr · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Where is the predicate in this sentence?
ruГде в этом предложении сказуемое?
deWo ist in diesem Satz das Prädikat?
CC BY · Tatoeba · ddnktr · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
This sentence has a predicate but no subject.
ruВ этом предложении есть сказуемое, но нет подлежащего.
deDieser Satz hat ein Prädikat, aber kein Subjekt.
CC BY · Tatoeba · darinmex · B2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 3

Українська

За значеннями 3

to announce or assert publicly:

to assume or suppose; to infer:

to base on, to assert on the grounds of:

Походження

From Latin praedicātus, perfect passive participle of praedicō (“to publish, declare, proc

From Latin praedicātus, perfect passive participle of praedicō (“to publish, declare, proclaim”) (see -ate (verb-forming suffix)), further from prae- (“before”) + dicō (“to proclaim, dedicate”), related to dīcō (“to say, tell”). Doublet of preach.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

predicates, predicating, predicated, predicated

Базова форма	predicate · to predicate
3-я особа однини	predicates
Дієприкметник теперішнього часу	predicating
Минулий час	predicated
Дієприкметник минулого часу	predicated