prosecution

1. (злічуване, незлічуване)The act of prosecuting a scheme or endeavor.

   The prosecution of the war fell to Winston Churchill.

   Many apartheid perpetrators escaped prosecution for their persecution of black Africans and political dissidents.

2. (злічуване, незлічуване)The institution of legal proceedings (particularly criminal) against a person.

   Verfolgung, Strafverfolgung f strafrechtliche Verfolgung, verfolgende Behörde

   обвине́ниеobvinénije, обвине́ниеobvinénije, сторона́ обвине́нияstoroná obvinénija

   переслі́дуванняpereslíduvannja, обвинува́ченняobvynuváčennja

   the institution and conduct of legal proceedings against a defendant for criminal behavior

3. (злічуване, незлічуване)The prosecuting party.

4. (злічуване, незлічуване)In many countries, a legal body and institution, usually part of the state apparatus, empowered to perform prosecution. Prosecutor's Office. See Prosecutor.

   Backed by public outrage, the prosecution requested the death penalty to be imposed on the murderer.

   прокурату́раprokuratúra

   прокурату́раprokuratúra

1. Tom was the first witness for the prosecution.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The prosecution called thirteen witnesses.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. The prosecution condemned the defendant for kidnapping a child.

   Обвинувачення визнало обвинувачуваного винним у викраденні дитини.

   ruОбвинение признало виновным обвиняемого в похищении ребенка.

   CC BY · Tatoeba · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. The prosecution offered a plea deal.

   CC BY · Tatoeba · megamanenm · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. He is an expert witness for the prosecution.

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне