Значення

значень: 3

  1. (рідковживане, перехідне)To cause to take root; to plant or establish firmly.

  2. (рідковживане, перехідне)To extract the root of a number.

  3. (неперехідне, застаріле)To take root; to become established.

Переклади

мов: 2

Походження

From Latin radicatus, past participle of radicari (“to take root”), from radix (“root”).

From Latin radicatus, past participle of radicari (“to take root”), from radix (“root”).

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

radicates, radicating, radicated, radicated
Базова формаradicate · to radicate
3-я особа одниниradicates
Дієприкметник теперішнього часуradicating
Минулий часradicated
Дієприкметник минулого часуradicated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyradicate
he, she, itradicates

Past simpleУрок

усі особиradicated

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave radicated
he, she, ithas radicated

Future simple (will)Урок

усі особиwill radicate

Синоніми

синонімів: 3
to plant or establish firmly:rootA2settleB1ingrain

Антоніми

антонімів: 3
eradicateuprootderacinate

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 3
Пов’язаніradicationradicative
Похідніirradicate

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
radicalB2radicalismradicalizeradicallyB2radioA1radioactive
radicate — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto