reign

1. (неперехідне)To exercise sovereign power, to rule as a monarch.

   He reigned in an autocratic manner.

   herrschen, regieren

   пра́витьprávitʹ, ца́рствоватьcárstvovatʹ

   панува́тиpanuváty, царюва́тиcarjuváty

   have sovereign power

2. (ненормативне, рідковживане, перехідне)To reign over (a country)

3. To be the winner of the most recent iteration of a competition.

4. To be a dominant quality of a place or situation; to prevail, predominate, rule.

   Silence reigned.

   herrschen, dominieren

   цари́тьcarítʹ, госпо́дствоватьgospódstvovatʹ

   панува́тиpanuváty

1. Tom is the reigning champion.

   Том — діючий чемпіон.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. There was a time when kings and queens reigned over the world.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. His reign was short, but bloody.

   Її панування було недовгим, але кривавим.

   CC BY · Tatoeba · mailohilohi · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Silence reigned in the room.

   У кімнаті панувала тиша.

   ruВ комнате царила тишина.

   CC BY · Tatoeba · pigeonenglish · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The king reigned over the island.

   ruКороль повелевал на острове.

   deDer König herrschte über die Insel.

   CC BY · Tatoeba · CM · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок