Значення

значень: 7

  1. To heap up (hay, etc.) in ricks.

    pile in ricks

  2. To slightly sprain or strain the neck, back, ankle etc; to wrench.

  3. (діалектне, перехідне)To pierce with a hook by means of a sudden jerk or pull.

  4. (діалектне, неперехідне)To rattle, jingle, make a noise; to chatter.

  5. (діалектне, неперехідне)To grumble.

  6. (діалектне, перехідне)To scold.

  7. (діалектне, неперехідне)To raffle.

Приклади

речень: 8

  1. I can't believe I just got rick rolled by a toddler.

    CC BY · Tatoeba · espamatics · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  2. I haven't seen Rick since he returned from New Zealand.

    deIch habe Rick nicht getroffen, seit er aus Neuseeland zurückgekommen ist.

    CC BY · Tatoeba · CN · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  3. I haven't seen Rick since he got back from New Zealand.

    ruЯ не видел Рика с тех пор, как он вернулся из Новой Зеландии.

    deIch habe Rick nicht getroffen, seit er aus Neuseeland zurückgekommen ist.

    CC BY · Tatoeba · tatoebashrek · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  4. Rick is my nickname.

    ruРик — это моё прозвище.

    CC BY · Tatoeba · AlanF_US · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  5. Please, call me Rick.

    ruПожалуйста, зовите меня Рик.

    CC BY · Tatoeba · araneo · A1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

Походження

From Middle English *rykke, from Old English hrycce (“rick, heap, pile”), cognate with Sco

From Middle English *rykke, from Old English hrycce (“rick, heap, pile”), cognate with Scots ruk (“rick”), Norwegian ruka (“rick, haystack”). Related also to Old English hrēac (“rick, stack”), from Proto-Germanic *hraukaz (“heap”). Further relations: Dutch rook, Icelandic hraukur, Irish cruach. Doublet of croagh.

From earlier wrick, from Middle English wricken, wrikken (“to move back and forth”), probably from Middle Dutch *verwricken or Middle Low German vorwricken. Cognate with West Frisian wrikke, wrikje, Dutch wrikken, Low German wricken, German wricken, Danish vrikke, Swedish vricka.

From Middle English *rikken (attested only as palatised variant Middle English richen (“to pull, tug; to move, proceed, run; to twist, turn”)), from Old Norse rykkja (“to move, rock, throw”), from Proto-Germanic *rukkijaną (“to rock, move”). Cognate with English rock. Possibly merged with Middle English wrikken (“to move to and fro, move back and forth”), see Etymology 2 above.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

ricks, ricking, ricked, ricked
Базова формаrick · to rick
3-я особа одниниricks
Дієприкметник теперішнього часуricking
Минулий часricked
Дієприкметник минулого часуricked

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyrick
he, she, itricks

Past simpleУрок

усі особиricked

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave ricked
he, she, ithas ricked

Future simple (will)Урок

усі особиwill rick

Синоніми

синонімів: 5
Близькі за значенням

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 2
Пов’язаніricketyC2
Похідніricket

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
richA1richlyrichnessricketsricketyC2rickroll
rick — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto