rupture

1. (злічуване, незлічуване)A burst, split, or break.

   Bruch

   разры́вrazrýv

   state of being torn or burst open

2. (злічуване, незлічуване)A social breach or break, between individuals or groups.

   Bruch

   разры́вrazrýv

   a personal or social separation (as between opposing factions)

3. (злічуване, незлічуване)A break or tear in soft tissue, such as a muscle.

   Riss

4. (злічуване, незлічуване)A failure mode in which a tough ductile material pulls apart rather than cracking.

   Zerreißen

   разры́вrazrýv

1. The explosion ruptured the pipe.

   deDie Explosion durchbrach das Rohr.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Becoming rivals in love caused the rupture of friendship.

   CC BY · Tatoeba · Tanikaz · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. When a girl has sex for the first time, her hymen ruptures and bleeds.

   CC BY · Tatoeba · Lepotdeterre · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. After extensively studying the quake and its aftermath, scientists say the rupture is unprecedented.

   deNach eingehender Untersuchung des Bebens und seiner Folgen sagen Wissenschaftler, der Bruch sei beispiellos.

   CC0 · Tatoeba · Cangarejo · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. The ceasefire has repeatedly ruptured.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне