satisfice
Of human behavior: to make a choice that suffices to fulfill the minimum requirements…Of human behavior: to make a choice that suffices to fulfill the minimum requirements to achieve an objective, without special regard for utility maximization or optimization of one's preferences.
Значення
значень: 2(неперехідне)Of human behavior: to make a choice that suffices to fulfill the minimum requirements to achieve an objective, without special regard for utility maximization or optimization of one's preferences.
(застаріле, перехідне)To satisfy.
- decide on and pursue a course of action satisfying the minimum requirements to achieve a goal
Походження
1560, Northern alteration of satisfy, probably influenced in form by Latin satisfacere. B1560, Northern alteration of satisfy, probably influenced in form by Latin satisfacere.
Blend of satisfy + suffice, coined by American political scientist and psychologist Herbert A. Simon in 1956.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
satisfices, satisficing, satisficed, satisficed| Базова форма | satisfice · to satisfice |
|---|---|
| 3-я особа однини | satisfices |
| Дієприкметник теперішнього часу | satisficing |
| Минулий час | satisficed |
| Дієприкметник минулого часу | satisficed |
правильне · Урок
Синоніми
синонімів: 1- decide on and pursue a course of action satisfying the minimum requirements to achieve a goal:satisfise
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 1Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу