scream

1. A loud, emphatic, exclamation of extreme emotion, especially horror, fear, excitement, or anger; it may comprise a word or a sustained, high-pitched vowel sound.

   Schrei

   крикkrik, вопльvoplʹ, визгvizg

   крикkryk, ве́рескvéresk

2. A loud vocalisation of many animals, especially in response to pain or fear.

3. A form of singing associated with the metal and screamo styles of music. It is a loud, rough, distorted version of the voice; rather than the normal voice of the singer.

4. (розмовне)Used as an intensifier.

   We had a real scream of a time at the beach.

5. An exclamation mark.

1. Everyone on the bus was screaming.

   Всі в автобусі верещали.

   ruВсе в автобусе кричали.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. I heard Tom screaming.

   Я чув, як Том закричав.

   ruЯ слышал, как Том кричал.

   deIch habe Tom schreien hören.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom heard Mary screaming.

   Том почув, як Мері кричить.

   ruТом услышал крик Мэри.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom started screaming at Mary.

   Том закричав на Мері.

   ruТом закричал на Мэри.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. I closed my eyes and screamed.

   Я заплющив очі й закричав.

   ruЯ закрыл глаза и закричал.

   CC BY · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне