Значення

значень: 4

  1. (неперехідне)To fight or struggle confusedly at close quarters.

    raufen, balgen

    дра́тьсяdrátʹsja

    битисяbytysja, чубитисяčubytysja

    fight or struggle in a confused way at close quarters

  2. (неперехідне)To walk with a shuffling gait.

    schlurfen

    ша́ркатьšárkatʹ

    човгатиčovhaty, плентатисяplentatysja

    walk by dragging one's feet

  3. (сленг)To make a living with difficulty, getting by on a low income, to struggle financially.

  4. To work the soil surface for weeding, etc.

    Near-synonyms: (sometimes synonymous) scarify, cultivate, grub; weed

Приклади

речень: 6

  1. There was a scuffle in front of the store when the new product was released.

    Як випустили новий продукт, біля магазину відбулася сутичка.

    CC BY · Tatoeba · Scott · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  2. Kalman heard leaves scuffling.

    CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  3. The president’s supporters reacted with outrage and there were incidents of protesters scuffling with police.

    CC0 · Tatoeba · Cangarejo · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  4. A scuffle is not an organized bout: it is a free-for-all, with fists flying in any and all directions.

    CC BY · Tatoeba · Delayedecholalia · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  5. Sami and Layla's scuffle became intense inside the car.

    CC BY · Tatoeba · OsoHombre · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

Переклади

мов: 5
Українська
За значеннями 2
to fight or struggle confusedly at close quarters:
to walk with a shuffling gait:
Русский
За значеннями 2
to fight or struggle confusedly at close quarters:
to walk with a shuffling gait:
Deutsch
За значеннями 2
to fight or struggle confusedly at close quarters:
to walk with a shuffling gait:

Походження

Possibly of North Germanic/Scandinavian origin; compare Swedish skuff (“a push”) and skuff

Possibly of North Germanic/Scandinavian origin; compare Swedish skuff (“a push”) and skuffa (“to push”), from the Proto-Germanic base *skuf- (skuƀ), from Proto-Indo-European *skewbʰ-, see also Lithuanian skùbti (“to hurry”), Polish skubać (“to pluck”), Albanian humb (“to lose”).

The noun is a borrowing from Dutch schoffel; the English verb arose via subsequent verbification within English but is also parallel with Dutch schoffelen.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

scuffles, scuffling, scuffled, scuffled
Базова формаscuffle · to scuffle
3-я особа одниниscuffles
Дієприкметник теперішнього часуscuffling
Минулий часscuffled
Дієприкметник минулого часуscuffled

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyscuffle
he, she, itscuffles

Past simpleУрок

усі особиscuffled

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave scuffled
he, she, ithas scuffled

Future simple (will)Урок

усі особиwill scuffle

Синоніми

синонімів: 7
cultivateB1weedB2scarifygrub
Близькі за значенням
  • fight or struggle in a confused way at close quarters:tussle
  • walk by dragging one's feet:shuffleshamble

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 1
Похідніscuffler

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
scudscuffsculptsculptorsculptureB1
scuffle — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto