self-impose
self-impose · self-imposes · self-imposed · self-imposing
To voluntarily impose on oneselfTo voluntarily impose on oneself.
Значення
значень: 1To voluntarily impose on oneself.
Походження
From self- + impose.From self- + impose.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
self-imposes, self-imposing, self-imposed, self-imposed| Базова форма | self-impose · to self-impose |
|---|---|
| 3-я особа однини | self-imposes |
| Дієприкметник теперішнього часу | self-imposing |
| Минулий час | self-imposed |
| Дієприкметник минулого часу | self-imposed |
правильне · Урок
Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу