self-induce
self-induce · self-induces · self-induced · self-inducing
To cause in, for, or on oneselfTo cause in, for, or on oneself.
Значення
значень: 1To cause in, for, or on oneself.
Форми
self-induces, self-inducing, self-induced, self-induced| Базова форма | self-induce · to self-induce |
|---|---|
| 3-я особа однини | self-induces |
| Дієприкметник теперішнього часу | self-inducing |
| Минулий час | self-induced |
| Дієприкметник минулого часу | self-induced |
правильне · Урок
Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу