sufficience
sufficience · sufficiences
The condition or quality of being sufficientThe condition or quality of being sufficient; sufficiency.
Значення
значень: 2(злічуване, застаріле, незлічуване)The condition or quality of being sufficient; sufficiency.
(злічуване, застаріле, незлічуване)Capability; competence.
Походження
From Old French sufficience, from Late Latin sufficientia.From Old French sufficience, from Late Latin sufficientia.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: sufficiences| Однина | sufficience |
|---|---|
| Множина | sufficiences |
правильне
Синоніми
синонімів: 1Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним