suffice

1. (неперехідне)To be enough or sufficient; to meet the need (of anything); to be adequate; to be good enough.

   For this plum cake, two eggs should suffice.

   ausreichen, genügen, genug sein

   хвата́тьxvatátʹ, хвати́тьxvatítʹ, быть доста́точнымbytʹ dostátočnym

   вистача́тиvystačáty, ви́стачитиvýstačyty, става́тиstaváty

   be sufficient; be adequate, either in quality or quantity

2. (перехідне)To satisfy; to content; to be equal to the wants or demands of.

   A joint of lamb sufficed even his enormous appetite.

   zufriedenstellen, befriedigen

   удовлетворя́тьudovletvorjátʹ, удовлетвори́тьudovletvorítʹ

3. (архаїчне)To furnish; to supply adequately.

   During the festival, the temple suffices food to the beggars.

   The king sufficed his army with food and weapons before the great battle.

   ausstatten

1. That should suffice.

   Цього має вистачити.

   ruЭтого должно быть достаточно.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. For a language to be international, it does not suffice to say that it is so.

   Щоб мова стала міжнародною, недостатньо назвати її такою.

   ruЧтобы язык был международным, недостаточно назвать его таковым.

   deDamit eine Sprache international ist, reicht es nicht, sie so zu nennen.

   CC BY · Tatoeba · Dejo · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. That doesn't suffice.

   Цього недостатньо.

   deDas reicht nicht.

   CC BY · Tatoeba · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Would it suffice if I came around 7?

   CC BY · Tatoeba · stb · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Our breath has sufficed only this far.

   CC BY · Tatoeba · vvv123 · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок