troublemaker

1. One who causes trouble, especially one who does so deliberately.

   local troublemaker

   serial troublemaker

   Störenfried, Querulant, Unruhestifter

   наруши́тель споко́йствияnarušítelʹ spokójstvija, смутья́нsmutʹján, баламу́тbalamút

   someone who deliberately stirs up trouble

2. A complainer.

1. Tom is a troublemaker, isn't he?

   deTom ist ein Unruhestifter, nicht wahr?

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. You seem to be a troublemaker.

   deDu scheinst ein Störenfried zu sein.

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I knew Tom was a troublemaker.

   ruЯ знал, что с Томом проблем не оберёшься.

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. I know Tom is a troublemaker.

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. You're something of a troublemaker, aren't you?

   ruА ты тот ещё смутьян, да?

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне

• trouble-makeralternative
• trouble makeralternative