Значення

значень: 1

  1. To change from a paired to a non-paired state.

    Near-synonyms: disassociate; decouple, uncouple; dispair (uncommon)

    He unpaired his wireless earbuds from his phone.

Походження

From un- + pair.

From un- + pair.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

unpairs, unpairing, unpaired, unpaired
Базова формаunpair · to unpair
3-я особа одниниunpairs
Дієприкметник теперішнього часуunpairing
Минулий часunpaired
Дієприкметник минулого часуunpaired

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyunpair
he, she, itunpairs

Past simpleУрок

усі особиunpaired

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave unpaired
he, she, ithas unpaired

Future simple (will)Урок

усі особиwill unpair

Синоніми

синонімів: 4
disassociatedecoupleuncoupledispair

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
unopenedunopposedunorthodoxunpackB1unpalatableunparalleledunpaved
unpair — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto