Значення

значень: 3

  1. (перехідне)To substantiate or prove the truth of something.

    belegen, beweisen, verifizieren

    дока́зыватьdokázyvatʹ, доказа́тьdokazátʹ

    підтве́рджуватиpidtvérdžuvaty, підтве́рдитиpidtvérdyty, засві́дчуватиzasvídčuvaty

    confirm the truth of

  2. (перехідне)To confirm or test the truth or accuracy of something.

    überprüfen, verifizieren

    проверя́тьproverjátʹ, прове́ритьprovéritʹ

    перевіря́тиperevirjáty, переві́ритиperevíryty, верифікува́тиveryfikuváty

  3. (перехідне)To affirm something formally, under oath.

    beglaubigen

    удостоверя́тьudostoverjátʹ, удостове́ритьudostovéritʹ, заверя́тьzaverjátʹ

    to declare or affirm solemnly and formally as true

Приклади

речень: 92

  1. Trust, but verify.

    Довіряй, але перевіряй.

    ruДоверяй, но проверяй!

    deVertrauen ist gut, Kontrolle ist besser!

    CC BY · Tatoeba · dzoja · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  2. Tom couldn't verify anything Mary said.

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  3. Tom verified the date of the meeting.

    deTom versicherte sich des Sitzungstermins.

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  4. We have no way to verify this.

    ruМы никак не можем это проверить.

    deWir haben keine Möglichkeit, das zu überprüfen.

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  5. We're going to have to verify this.

    ruНам надо будет это проверить.

    CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

Переклади

мов: 8
Українська
За значеннями 2
to substantiate or prove the truth of something:
to confirm or test the truth or accuracy of something:
Русский
За значеннями 3
to substantiate or prove the truth of something:
to confirm or test the truth or accuracy of something:
law: to affirm something formally, under oath:
Deutsch
За значеннями 3
to substantiate or prove the truth of something:
to confirm or test the truth or accuracy of something:
law: to affirm something formally, under oath:

Походження

From Old French verifier (French: vérifier), from Medieval Latin vērificāre (“make true”),

From Old French verifier (French: vérifier), from Medieval Latin vērificāre (“make true”), from Latin vērus (“true”) + faciō (“do, make”); see -fy.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

verifies, verifying, verified, verified
Базова формаverify · to verify
3-я особа одниниverifies
Дієприкметник теперішнього часуverifying
Минулий часverified
Дієприкметник минулого часуverified

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyverify
he, she, itverifies

Past simpleУрок

усі особиverified

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave verified
he, she, ithas verified

Future simple (will)Урок

усі особиwill verify

Синоніми

синонімів: 7
Близькі за значенням
  • to declare or affirm solemnly and formally as true:affirmassertavowaverswanswear
  • check or regulate (a scientific experiment) by conducting a parallel experiment or comparing with another standard:control

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 12
Пов’язаніverificatoryverifiableverificationverifier
Похідніdisverifynonverifyingpreverifyreverifyunverifiedunverifyverifiabilityvoice verify

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
vergeverifiableverificationverilyC2veritableC2vermilion
verify — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto