windbag

1. (зневажливе, mildly)Someone who talks excessively.

   Schwätzer, Schwätzerin, Schwafler

   трепло́trepló

   a boring person who talks a great deal about uninteresting topics

2. (застаріле)The lungs.

3. (архаїчне)Bellows for an organ.

1. Tom is a windbag.

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. They're a bunch of windbags.

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. He's an old windbag, you can't believe a word he says.

   deEr ist ein alter Schwätzer, ihm kannst du nichts glauben.

   CC BY · Tatoeba · sam_m · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. The community pastor wasn't a fiery preacher, but rather a talkative windbag and bore.

   CC BY · Tatoeba · mailohilohi · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. He found the speeches tedious enough, and thought Sir John a dreadful windbag.

   CC0 · Tatoeba · Cangarejo · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне