impolite

1. Not polite; discourteous; not of polished manners; wanting in good manners.

   unhöflich

   неве́жливыйnevéžlivyj

   нече́мнийnečémnyj, неґре́чнийnegréčnyj, невві́чливийnevvíčlyvyj

   not polite

1. I know that Tom was impolite.

   Я знаю, що Том був неввічливий. — deniko

   ruЯ знаю, что Том был невежлив. — marafon

   CK · Tatoeba · CC BY 2.0 FR · B2Open on TatoebaReport a problem

2. Tom had no idea that he was being impolite.

   Том і гадки не мав, що поводився нечемно. — deniko

   CK · Tatoeba · CC BY 2.0 FR · B2Open on TatoebaReport a problem

3. I think it is best not to be impolite.

   Гадаю, краще поводитись виховано. — Wordowl

   ruДумаю, лучше вести себя воспитанно. — zmoo

   deIch denke, es ist am besten, nicht unhöflich zu sein. — MUIRIEL

   Zifre · Tatoeba · CC BY 2.0 FR · B2Open on TatoebaReport a problem

4. Tom was extremely impolite.

   Том був надзвичайно неввічливий. — deniko

   ruТом был крайне невежлив. — marafon

   CK · Tatoeba · CC BY 2.0 FR · B2Open on TatoebaReport a problem

5. You're being very impolite.

   Ти поводишся дуже неввічливо. — deniko

   CK · Tatoeba · CC BY 2.0 FR · B2Open on TatoebaReport a problem

regular