Значення

значень: 1

  1. To break to pieces; break completely; shatter; destroy.

Походження

From Middle English *bebreken, *bibreken, from Old English bebrecan (“to break to pieces”)

From Middle English *bebreken, *bibreken, from Old English bebrecan (“to break to pieces”), from Proto-West Germanic *bibrekan (“to break, shatter”), equivalent to be- + break. Cognate with Low German bebreken, German bebrechen.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

bebreaks, bebreaking, bebroke, bebroken
Базова формаbebreak · to bebreak
3-я особа одниниbebreaks
Дієприкметник теперішнього часуbebreaking
Минулий часbebroke
Дієприкметник минулого часуbebroken

неправильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theybebreak
he, she, itbebreaks

Past simpleУрок

усі особиbebroke

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave bebroken
he, she, ithas bebroken

Future simple (will)Урок

усі особиwill bebreak

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
beautyA2beaverB1becauseA1
bebreak — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto