Значення

значень: 1

  1. To give out; give of oneself; issue; endow; administer; transfer.

Походження

From be- (“out, over, across”) + give. Compare Dutch begeven (“to give up, forsake”), Germ

From be- (“out, over, across”) + give. Compare Dutch begeven (“to give up, forsake”), German begeben (“to issue, endow”), Danish begive (“to go”), Swedish begiva (“to proceed, start for, go”).

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

begives, begiving, begave, begiven
Базова формаbegive · to begive
3-я особа одниниbegives
Дієприкметник теперішнього часуbegiving
Минулий часbegave
Дієприкметник минулого часуbegiven

неправильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theybegive
he, she, itbegives

Past simpleУрок

усі особиbegave

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave begiven
he, she, ithas begiven

Future simple (will)Урок

усі особиwill begive

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 2
Пов’язаніbegift
Похідніbegiving

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
beginA1beginnerA2beginningA2begonebegrudgebeguilebehalfB1
begive — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto