bespell
bespell · bespells · bespelled · bespelling
To cast a spell upon; to enchant, bewitchTo cast a spell upon; to enchant, bewitch.
Значення
значень: 1To cast a spell upon; to enchant, bewitch.
Походження
From be- (“on, upon, about”) + spell.From be- (“on, upon, about”) + spell.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
bespells, bespelling, bespelled, bespelledСиноніми
синонімів: 20Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу