contemptible

1. Deserving contempt.

   verachtenswürdig, verachtenswert

   ни́зкийnízkij, подлыйpodlyj, презре́нныйprezrénnyj

   зневаженийznevazhenyy

   deserving of contempt or scorn

2. (застаріле)Carrying or having contempt; contemptuous.

1. Tom is a contemptible man.

   CC BY · Tatoeba · CK · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. It was a contemptible thing to do.

   deDas war eine verachtenswerte Tat.

   CC BY · Tatoeba · _undertoad · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. A man who smacks his wife around is contemptible.

   ruМужчина, который бьёт свою жену, жалок.

   CC BY · Tatoeba · darinmex · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Nothing is more contemptible than respect based on fear.

   CC BY · Tatoeba · AlanF_US · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Government supporters dismiss the allegations as false and contemptible.

   CC0 · Tatoeba · Cangarejo · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне