contradict

1. To deny the truth or validity of (a statement or statements).

   His testimony contradicts hers.

   widersprechen

   противоре́читьprotivoréčitʹ

   суперечитиsuperečyty

   deny the truth of

2. To oppose (a person) by denying the truth or pertinence of a given statement.

   Everything he says contradicts me.

   widersprechen

   перечитьperečitʹ, противоре́читьprotivoréčitʹ

   заперечуватиzaperečuvaty

3. To be contrary to (something).

4. (зворотне)To say things that conflict with each other.

   The prime minister contradicted herself during her speech.

5. (застаріле)To give an order contrary to (another order or wish), oppose (something).

6. (застаріле)To give an order contrary to one given by (another person), oppose or resist (someone).

7. (застаріле)To speak against; to forbid.

1. Tom doesn't like to be contradicted.

   Том не любить, коли йому суперечать.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom contradicts himself all the time.

   Том увесь час сам собі протирічить.

   ruТом постоянно сам себе противоречит.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom gets angry if he's contradicted.

   Том сердиться, коли йому протирічать.

   deTom wird böse, wenn man ihm widerspricht.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom constantly contradicts himself.

   Том постійно сам собі протирічить.

   ruТом постоянно сам себе противоречит.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Your statements contradict each other.

   Ваші заяви суперечать одна одній.

   ruТвои утверждения противоречат друг другу.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок