decency

1. (злічуване, незлічуване)The quality of being decent; propriety.

   Anstand

   поря́дочностьporjádočnostʹ, прили́чиеprilíčije

   поря́дністьporjádnistʹ

   the quality of conforming to standards of propriety and morality

2. (злічуване, незлічуване)That which is proper or becoming.

1. She had the decency to apologize.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Have the decency to keep quiet.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Tom had the decency to apologize.

   deTom hatte den Anstand, sich zu entschuldigen.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom didn't even have the decency to apologize.

   ruУ Тома даже не хватило совести извиниться.

   deTom hatte nicht einmal den Anstand, sich zu entschuldigen.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. At least Tom had the decency to apologize.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне