probity
Integrity, especially of the quality of having strong moral principlesIntegrity, especially of the quality of having strong moral principles; decency and honesty.
» The defense attorneys cast aspersions on the probity of the witness.
Значення
значень: 1(злічуване, незлічуване)Integrity, especially of the quality of having strong moral principles; decency and honesty.
Probität, Rechtschaffenheit
честностьčestnostʹ
complete and confirmed integrity; having strong moral principles
Приклади
речень: 3The defense attorneys cast aspersions on the probity of the witness.
Are you questioning Tom's probity?
We impose upon our representatives a high standard of probity. Even a small lapse in integrity will result in recall.
Переклади
мов: 5За значеннями 1
За значеннями 1
Походження
From Middle French probité, from Latin probitās (“uprightness, honesty”), from probus (“goFrom Middle French probité, from Latin probitās (“uprightness, honesty”), from probus (“good, excellent, honest”); see probe, prove.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
множина: probitiesСиноніми
синонімів: 23Антоніми
антонімів: 3Спільнокореневі
пов’язаних слів: 5Уроки до слова
уроків: 1- A1Злічувані та незлічувані іменники — Бо воно може бути незлічуваним