Значення
значень: 3(неперехідне)To excrete feces from one's bowels.
defäkieren, koten
испражня́тьсяispražnjátʹsja, ка́катьkákatʹ, сратьsratʹ
випоро́жнюватисяvyporóžnjuvatysja, ка́катиkákaty, сра́тиsráty
(архаїчне, перехідне)To pass (something) as excrement; to purge.
(також, архаїчне, переносно, перехідне)To clean (something) of dregs, impurities, etc.; to purify.
- have a bowel movement
Приклади
речень: 8Some homeless people defecate in public.
Some homeless people defecate on the street.
Damiano went to the river to defecate.
The cows defecated all over the barn.
People don't pay you to defecate or urinate.
Переклади
мов: 9За значеннями 1
За значеннями 1
За значеннями 1
Походження
Borrowed from Latin dēfaecātus, the perfect passive participle of dēfaecō, see -ate (verb-Borrowed from Latin dēfaecātus, the perfect passive participle of dēfaecō, see -ate (verb-forming suffix) and -ate (adjective-forming suffix). See also faeces; cognate with French déféquer.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
defecates, defecating, defecated, defecatedСиноніми
синонімів: 39Спільнокореневі
пов’язаних слів: 7Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу