defeat

1. (перехідне)To overcome in battle or contest.

   Wellington defeated Napoleon at Waterloo.

   schlagen, besiegen, niederringen

   побежда́тьpobeždátʹ, победи́тьpobedítʹ, разбива́тьrazbivátʹ

   поража́тиporažáty, порази́тиporazýty, перемага́тиperemaháty

2. (перехідне)To reduce, to nothing, the strength of.

   zunichtemachen

3. (перехідне)To nullify

4. To prevent (something) from being achieved.

1. Tom won't be able to defeat me.

   Том не зможе мене подолати.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. He admitted his defeat.

   Він визнав поразку.

   ruОн признал своё поражение.

   deEr gab seine Niederlage zu.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. We admitted our defeat.

   Ми визнали поразку.

   ruМы признали поражение.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. The people united will never be defeated.

   Об’єднаний народ ніколи не буде переможений.

   ruКогда народ един - он непобедим.

   CC BY · Tatoeba · Rovo · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. We defeated the enemy.

   Ми перемогли ворога.

   ruМы победили врага.

   deWir bezwangen den Feind.

   CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок