defiance

1. (злічуване, незлічуване)The feeling, or spirit of being defiant.

   Trotz, Auflehnung, Widerstand

   непоко́рствоnepokórstvo, неповинове́ниеnepovinovénije, пренебреже́ниеprenebrežénije

   a defiant act

2. (злічуване, незлічуване)Open or bold resistance to or disregard for authority, opposition, or power; refusing to give up.

   offener Ungehorsam, Widersetzung

   спро́тивsprótyv

3. (злічуване, незлічуване)A challenging attitude or behaviour; challenge.

   anstrengendes Verhalten, problematische Haltung, Herausforderung

   a hostile challenge

1. Tom's brazen act of defiance almost cost him his life.

   CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. She got married in defiance of her father.

   ruОна вышла замуж наперекор отцовской воле.

   deSie hat gegen den Willen ihres Vaters geheiratet.

   CC BY · Tatoeba · AlanF_US · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. He said this with an air of defiance.

   CC BY · Tatoeba · Nuel · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. He kept on drinking in defiance of his doctor's warning.

   deEr trank weiter unter Missachtung der Warnungen seinen Arztes.

   CC BY · Tatoeba · rul · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. His brazen act of defiance almost cost him his life.

   CC BY · Tatoeba · darinmex · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне