defraud

1. (перехідне)To obtain money or property from (a person) by fraud; to swindle.

   betrügen, erschwindeln

   обма́ныватьobmányvatʹ, обману́тьobmanútʹ, моше́нничатьmošénničatʹ

2. (архаїчне)To deprive.

   deprive of by deceit

1. She defrauded me of my property.

   deSie hat mich um meinen Besitz betrogen.

   CC BY · Tatoeba · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. This penny-stock scam defrauded thousands of investors.

   CC BY · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. It was an intricate scheme to defraud the rightful heirs.

   ruЭто был изощрённый план по обманному лишению законных наследников наследства.

   deEs war ein komplizierter Plan mit dem Ziel, die rechtmäßigen Erben zu betrügen.

   CC BY · Tatoeba · halfb1t · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. She is defrauding France.

   CC BY · Tatoeba · Miktsoanit · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Tom defrauded several old people.

   CC BY · Tatoeba · Ergulis · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок