C1дієслово · неперехідне · рідкісне

dismay

dismay · dismays · dismayed · dismaying

відвертати

тревожить, встревожить, ужаснуть, ужасать

erschrecken

To cause to feel apprehensionTo cause to feel apprehension; great sadness, or fear; to deprive of energy.

ⓘ

/dɪsˈmeɪ/

» Tom shook his head in dismay.

Значення

значень: 3

To cause to feel apprehension; great sadness, or fear; to deprive of energy.
ужаса́тьužasátʹ, ужасну́тьužasnútʹ, трево́житьtrevóžitʹ
fill with apprehension or alarm; cause to be unpleasantly surprised
To render lifeless; to subdue; to disquiet.
To take dismay or fright; to be filled with dismay.

Приклади

речень: 28

Tom shook his head in dismay.
CC BY · Tatoeba · Hybrid · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom looks dismayed.
CC BY · Tatoeba · CK · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
I was dismayed at the news.
Ця новина мене збентежила.
deIch war bestürzt über die Nachricht.
CC BY · Tatoeba · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
She was dismayed at the news.
deSie war bestürzt über die Nachricht.
CC BY · Tatoeba · sundown · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom gave a cry of dismay.
CC BY · Tatoeba · CM · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 5

Русский

За значеннями 1

to disable with alarm or apprehensions:

Походження

From Middle English dismayen, from Anglo-Norman *desmaiier, alteration of Old French esmai

From Middle English dismayen, from Anglo-Norman *desmaiier, alteration of Old French esmaier (“to frighten”), probably from Vulgar Latin *exmagare (“to deprive (someone) of strength, to disable”), from ex- + *magare (“to enable, empower”), from Proto-Germanic *maginą, *maganą (“might, power”), from Proto-Indo-European *megʰ- (“to be able”).

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

dismays, dismaying, dismayed, dismayed

Базова форма	dismay · to dismay
3-я особа однини	dismays
Дієприкметник теперішнього часу	dismaying
Минулий час	dismayed
Дієприкметник минулого часу	dismayed