dissimulate
To practise deception by concealment or omission, or by feigning a false appearanceTo practise deception by concealment or omission, or by feigning a false appearance; to dissemble.
» I think Tom dissimulates.
Значення
значень: 3(неперехідне)To practise deception by concealment or omission, or by feigning a false appearance; to dissemble.
sich verstellen
(перехідне)To disguise or hide by adopting a false appearance; to dissemble.
(рідковживане, перехідне)To connive at; to wink at; to pretend not to notice.
- hide (feelings) from other people
Приклади
речень: 1I think Tom dissimulates.
Переклади
мов: 2За значеннями 1
Походження
Inherited from Middle English dissimulaten, dissimilaten, from Latin dissimulātus + -en (“Inherited from Middle English dissimulaten, dissimilaten, from Latin dissimulātus + -en (“verb-forming suffix”), perfect passive participle of dissimulō (“to conceal, to pretend, to neglect”) (see -ate (verb-forming suffix)), from dissimilis (“unlike”) + -ō (verb-forming suffix). Compare the obsolete dissimule (“to conceal, disguise”), from Old French dissimuler (French dissimuler), ultimately from the same Latin root. Doublet of dissemble, dissimilate, and dissimule.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
dissimulates, dissimulating, dissimulated, dissimulated| Базова форма | dissimulate · to dissimulate |
|---|---|
| 3-я особа однини | dissimulates |
| Дієприкметник теперішнього часу | dissimulating |
| Минулий час | dissimulated |
| Дієприкметник минулого часу | dissimulated |
правильне · Урок
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 5Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу