дієслово · перехідне · рідкісне

dissipate

dissipate · dissipates · dissipated · dissipating

стріляти, вистрілити, вистрелити

стрелять, выстрелить, снять

abbauen, lösen, verschwinden, auflösen

To drive away, disperseTo drive away, disperse.

ⓘ

/ˈdɪsɪpeɪt/

» They waited until the heat dissipated.

Значення

значень: 5

(перехідне)To drive away, disperse.
August 1773, James Cook, journal entry I soon dissipated his fears.
zerstreuen, zerteilen, verscheuchen
move away from each other
(перехідне)To use up or waste; squander.
aufbrauchen, verbrauchen, abbauen
(неперехідне)To vanish by dispersion.
verschwinden, abführen, verflüchtigen
To cause energy to be lost through its conversion to heat.
(розмовне, застаріле, неперехідне)To be dissolute in conduct.

Приклади

речень: 14

They waited until the heat dissipated.
CC BY · Tatoeba · Amastan · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
The clouds dissipated and the sun rose.
ruТучи рассеялись, и солнце взошло.
deDie Wolken verflüchtigten sich, und die Sonne ging auf.
CC BY · Tatoeba · Smoky · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
The fog dissipated as the sun rose.
ruТуман рассеялся, когда взошло солнце.
deDer Nebel löste sich auf, als die Sonne aufging.
CC BY · Tatoeba · carlosalberto · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
The fog started to dissipate about ten o'clock.
CC BY · Tatoeba · Ergulis · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Sami dissipated his rage through the use of violence.
CC BY · Tatoeba · OsoHombre · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 4

Deutsch

За значеннями 3

to drive away:

to use up or waste:

to vanish:

Походження

The verb is first attested in 1425, in Middle English, the adjective from 1606 to 1765; fr

The verb is first attested in 1425, in Middle English, the adjective from 1606 to 1765; from Middle English dissipaten, from Latin dissipātus, perfect passive participle of dissipō (see -ate (verb-forming suffix) and -ate (adjective-forming suffix)), also written dissupō (“to scatter, disperse, demolish, destroy, squander, dissipate”), from dis- (“apart”) + supō (“to throw”). Doublet of dissipe (“to dissipate”), now obsolete.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

dissipates, dissipating, dissipated, dissipated

Базова форма	dissipate · to dissipate
3-я особа однини	dissipates
Дієприкметник теперішнього часу	dissipating
Минулий час	dissipated
Дієприкметник минулого часу	dissipated