huff

1. (неперехідне)To breathe heavily.

   The run left him huffing and puffing.

   schnauben, heftig schnaufen

   пыхтетьpyxtetʹ

2. (неперехідне)To say in a huffy manner.

3. (неперехідне)To enlarge; to swell up.

   Bread huffs.

   aufquellen, aufgehen

4. (неперехідне)To bluster or swell with anger, arrogance, or pride; to storm; to take offense.

   aufblasen, (vor Wut) schnauben, mächtig aufregen

5. (перехідне)To treat with arrogance and insolence; to chide or rebuke rudely; to bully, to hector.

   aufbauen vor, einschüchternd behandeln

6. (перехідне)To inhale psychoactive inhalants.

   reinziehen

   нюхатьnjuxatʹ, нюхнутьnjuxnutʹ

   inhale recreational drugs

7. (перехідне)To remove an opponent's piece as a forfeit for deliberately not taking a piece (often signalled by blowing on it).

8. (архаїчне, перехідне)To vex; to offend.

1. Tom stormed off in a huff.

   ruТом умчался в гневе.

   CC BY · Tatoeba · CM · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. She stormed off in a huff.

   CC BY · Tatoeba · darinmex · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. They sat in the garage, huffing paint.

   CC BY · Tatoeba · rul · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. All you can hear is the huffing and puffing of horses.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Mary made an indignant noise and turned away from Tom in a huff.

   deMaria gab einen empörten Ton von sich und wandte sich dann beleidigt von Tom ab.

   CC BY · Tatoeba · sundown · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок