impulsive

1. Having the power of driving or impelling; giving an impulse; moving; impellent.

   импульси́вныйimpulʹsívnyj

   having the power of driving or impelling

2. Actuated by impulse or by transient feelings; inclined to make rapid decisions without due consideration.

   impulsiv, impulsiv

   импульси́вныйimpulʹsívnyj

3. Of a force, acting momentarily, or by impulse; not continuous.

   impulsiv

1. Tom is impulsive, but Mary isn't.

   Том імпульсивний, а Мері ні.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom is impulsive, isn't he?

   Том імпульсивний, так?

   ruТом импульсивен, не так ли?

   deTom ist impulsiv, nicht wahr?

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. I'm very impulsive.

   Я дуже імпульсивний.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom said that Mary was impulsive.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. Tom isn't impulsive, but Mary is.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне