impudence

1. (злічуване, незлічуване)The quality of being impudent, not showing due respect.

   Flegelei, Frechheit, Unverschämtheit

   на́глостьnáglostʹ, де́рзостьdérzostʹ, наха́льствоnaxálʹstvo

   an impudent statement

2. (злічуване, незлічуване)Impudent language, conduct or behavior.

   Flegelei, Frechheit, Unverschämtheit

   на́глостьnáglostʹ, де́рзостьdérzostʹ, наха́льствоnaxálʹstvo

1. I've had quite enough of his impudence.

   CC BY · Tatoeba · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. With his characteristic impudence, Tom denied everything.

   CC BY · Tatoeba · mailohilohi · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. He had the impudence to deny his involvement.

   CC BY · Tatoeba · JimBreen · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. He had the impudence to cut across our garden.

   ruОн имел наглость срезать свой путь через наш сад.

   deEr hat sich tatsächlich erdreistet, quer durch unseren Garten zu marschieren.

   CC BY · Tatoeba · Lumi_alt · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. I could barely contain my indignation at her impudence.

   ruЯ едва мог сдержать возмущение её нахальством.

   deIch konnte meine Empörung über ihre Frechheit kaum zurückhalten.

   CC BY · Tatoeba · Ooneykcall · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне