Значення

значень: 3

  1. (перехідне)To break into.

  2. (неперехідне)To enter forcibly or uninvited.

    enter uninvited

  3. (неперехідне)To rapidly increase or intensify.

    increase rapidly and in an uncontrolled manner

Походження

From Latin irruptus, past participle of irrumpō.

From Latin irruptus, past participle of irrumpō.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

irrupts, irrupting, irrupted, irrupted
Базова формаirrupt · to irrupt
3-я особа одниниirrupts
Дієприкметник теперішнього часуirrupting
Минулий часirrupted
Дієприкметник минулого часуirrupted

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyirrupt
he, she, itirrupts

Past simpleУрок

усі особиirrupted

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave irrupted
he, she, ithas irrupted

Future simple (will)Урок

усі особиwill irrupt

Синоніми

синонімів: 7
Близькі за значенням

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 2
Пов’язаніirruption
Похідніirruptive

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
irrigationirritableirritateB1irritationB2isabellaish
irrupt — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto