malice

1. (незлічуване, зазвичай)Intention to harm or deprive in an illegal or immoral way. Desire to take pleasure in another's misfortune.

   Your voice positively drips malice.

   Boshaftigkeit, Böse, Bosheit

   злой у́мыселzloj úmysel, зло́баzlóba, злостьzlostʹ

2. (незлічуване, зазвичай)An intention to do injury to another party, which in many jurisdictions is a distinguishing factor between the crimes of murder and manslaughter.

1. I bear no malice toward you.

   CC BY · Tatoeba · CM · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Never attribute to malice that which is adequately explained by stupidity.

   Ніколи не вбачайте злого наміру в тому, що цілком можна пояснити дурістю.

   ruНикогда не приписывайте злому умыслу то, что вполне объясняется глупостью.

   CC0 · Tatoeba · deniko · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. She bore no malice against you.

   CC BY · Tatoeba · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. She bears malice toward our group.

   CC BY · Tatoeba · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. He did it out of malice.

   ruОн сделал это по злобе.

   deDas hat er aus Bosheit getan.

   CC BY · Tatoeba · AlanF_US · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

незлічуване