Значення

значень: 2

  1. To block up or obstruct.

    block passage through

  2. To block up or obstruct.

    To stop up (a gun breech) so as to prevent the escape of gas when firing.

Походження

Borrowed from Latin obtūrātus, perfect passive participle of obtūrō, see -ate (verb-formin

Borrowed from Latin obtūrātus, perfect passive participle of obtūrō, see -ate (verb-forming suffix) and -ate (adjective-forming suffix).

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

obturates, obturating, obturated, obturated
Базова формаobturate · to obturate
3-я особа одниниobturates
Дієприкметник теперішнього часуobturating
Минулий часobturated
Дієприкметник минулого часуobturated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyobturate
he, she, itobturates

Past simpleУрок

усі особиobturated

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave obturated
he, she, ithas obturated

Future simple (will)Урок

усі особиwill obturate

Синоніми

синонімів: 6
Близькі за значенням

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 3
Пов’язаніobturationobturator
Похідніunobturated

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
obstructionobtainB1obtainableobtrudeobtuseobverse
obturate — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto