offender

1. One who gives or causes offense, or does something wrong.

   Täter

   оби́дчикobídčik, оби́дчицаobídčica

2. A person who commits an offense against the law, a lawbreaker.

   Täter, Täterin, Straftäter

   престу́пникprestúpnik, престу́пницаprestúpnica, правонаруши́тельpravonarušítelʹ

   правопору́шникpravoporúšnyk, правопору́шницяpravoporúšnycja

   a person who transgresses moral or civil law

1. Tom is a first-time offender.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. Tom's a first-time offender.

   ruТом — начинающий преступник.

   CC BY · Tatoeba · CK · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. The more laws, the more offenders.

   ruЧем больше законов, тем больше преступников.

   CC BY · Tatoeba · CM · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. Tom is a registered sex offender.

   CC BY · Tatoeba · Spamster · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. An offender escaped from a prison.

   ruИз тюрьмы сбежал преступник.

   CC BY · Tatoeba · Dejo · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне